Я вдячна щиро Тобі, Боже,
За те, що любиш Ти мене,
Що присвятити Тобі можу
Свої літа, життя земне.
Подяку я Тобі складаю,
Тебе прославити я хочу,
Псалом хвали Тобі співаю
Й прощення прошу в Тебе , Отче.
За те, що довго йшла до Тебе.
Не бачила раніш й не чула
Благої вістки, що із неба
Тобою послана всім була.
Господь з любов’ю щохвилини
Чекав, що зрозумію я,
Що найдорожче дав Він – Сина,
Щоб мала вічне з Ним життя.
Я знаю : небо вже радіє,
Почувши каяття слова.
Щаслива я : надію маю
На вічне з Господом життя.
Софія Прокопчук,
Рівне Україна
Працюю вихователем у Рівненському навчально-реабілітаційному центрі"Особлива дитина". Вчитель недільної школи церкви "Світанкова зоря" міста Рівне. e-mail автора:sophija_@ukr.net
Прочитано 5735 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Из цикла: Пьеро со сломанным пером. - Георгий Тюрин В тебе есть всё: кротость и гордость. Впечатлительность и стойкость. Самоотверженность и самодостаточность. Робость и смелость. Мягкость и жёсткость. Нежность и твёрдость. Всё в равной мере.. Ты принадлежишь мне (не являясь моей собственностью). Давным давно я сделал тебя своей. Ни в одной сказке нет женщины, за которую сражались бы дольше и отчаянее, чем я сражался за тебя с самим собой. Так было с самого начала. Так повторялось снова и снова. И так, видно, будет всегда..
