Ховається сонце за пругом.
На жовтих листках Надвечір’я
Ліричну елегію пише
пучками сліпучого сяйва.
Так пишуть найближчому другу –
З любов’ю, зі щемом, з довір’ям -
Прощальну записку. Все дише
І світлом і смутком. Тут зайва
Поезій земних велемовність:
Всіх слів не знайти в словникові!
І згущенням фарб синтетичних
Не можна краси передати!
Римуєтся осінь й духовність,
Коли поміж кленів величних
Від дива замреш на пів-слові.
І можеш лиш сльози ковтати.
І поруч Творця відчувати.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Внезапно порванная нить - Николай Николаевич Однажды прочитал такие слова: «Приходит день, приходит час, и понимаешь — все не вечно. Жизнь бессердечно учит нас нас о том, что время быстротечно… О том, что нужно все ценить. Беречь все то, что нам дается. Ведь жизнь как тоненькая нить, она порой внезапно рвется…».
