Угодить желаешь всем?
- Значит быть тебе - "никем"
Если сердцем эгоист,
- То все равно что "террорист".
Возлюбить умей другого
Как себя, - и бойся Бога!
~~~~~~~~~~~~~~~~
Страшны две вещи на земле,
От них стоная, рушится планета!
Безумная любовь что поощряет грех
И ненависть с личиною любви и света!
~~~~~~~~~~~~~~~~
Богатым стать: проблем миллион!
Как сохранить бриллианты, дом?
Как нагуляться вдоволь по округе,
Не подстрилили чтоб тебя недруги...
*
Быть бедняком, ну тоже не резон!
Не кашу есть, а рисовый бульон.
Кряхтеть, стонать от голода и вьюги
И получать упреки от подруги...
*
Как быть тогда? - Вникай в святой закон!
Имей богатство которому не страшны бури
И нищим будь перед
Святым Творцом,
Блаженны те, кто верует и любит!
~~~~~~~~~~~~~~~~
Любовь Христа безмерно велика!
С ней не страшны, ни зной, ни бури.
Доказанная жертвою креста
Для тех, кто верует, надеется и любит!
Комментарий автора: Предлагаю вам несколько небольших стихотворений. Сразу оговорюсь - я ЛЮБИТЕЛЬ, и творю потому что люблю...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
Рождение свыше - Лариса Зуйкова Очень обидно, когда люди, называющие себя христианами, не рождены свыше. По плодам их узнаете их.Мф.7,16.
