Он брал упрямо высоту.
Он продирался сквозь колючки,
Но каждый раз она все круче
Казалась. Через не могу
Он полз и в кровь сбивались пальцы,
Хлестало ветром по лицу,
Но каждый раз она все дальше
Была, не ясно почему?
И не хотел он быть постыжен,
Отчаянно рвал жилы он,
Но каждый раз она все выше
Была, таков ее закон.
И высота сопротивлялась,
Ему казалось, что она
Ему упрямо не сдавалась,
Не хочет быть покорена!
И вот, когда он обессилел
И повернул уже назад,
То встретил там убогих, сирых,
И слабым стал он помогать,
Взбираться сквозь сухой валежник.
Он бросил все свои дела,
И обнаружил вдруг небрежно -
За ним стояла высота.
Она к нему сама спустилась
Она пришла как странный сон
Она призналась, что влюбилась
И что ее избранник - он.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
