Пусть те, кому звезда благоволит,
Кому и лесть, и почести в услугу –
Меня поймут, ведь я не фаворит,
Я счастлив верой в дорогого друга.
Любимцы королей как лепестки –
Так ноготки под солнцем превозносит.
Но их триумф и слава коротки,
За хмурым взглядом наступает осень.
Прославленный в сраженьях ветеран,
Однажды потерпевший неудачу
Забудется, и кровь недавних ран,
И честь его отныне мало значат.
Но счастлив тот, кто любит, и любим –
И в красоте своей неповторим.
____________________________________________
Let those who are in favour with their stars
Of public honour and proud titles boast,
Whilst I, whom fortune of such triumph bars,
Unlooked for joy in that I honour most.
Great princes\' favourites their fair leaves spread
But as the marigold at the sun\'s eye,
And in themselves their pride lies buried,
For at a frown they in their glory die.
The painful warrior famoused for fight,
After a thousand victories once foiled,
Is from the book of honour rased quite,
And all the rest forgot for which he toiled:
Then happy I that love and am beloved
Where I may not remove, nor be removed.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
Поэзия : НЕ один не подошёл. - Вячеслав Осипов МОЕМУ ГОСПОДУ и таксисту из г.Лиепая Латвия 1999 год посёлок Кароста
( возле моста разводного море 50 метров)
Если бы не Бог который любит всех..............
