Бережи, Наш Боже, рідну Україну
У Своїх Батькивських, лагідних руках,
Пригорни до Себе як малу дитину,
Покажи у небо той вузенький шлях...
І навчи нас жити по небесній волі,
Щоб в серцях відкрилась неземна Любов,
Щоб розквітла віра наче квіти в полі,
Та завжди цінилась, щоб, Голгофська кров.
Простягаєм руки у простори неба,
Просимо: О, Батьку, збережи наш край,
Дай щоб лютий ворог навернувсь до Тебе,
Нам прощать й любити, Боже, сили дай.
Бережи Спаситель нашу добру Неньку,
Щоб воскресла віра в Господа Христа.
Дай нам з неба миру, щастя й долі жменьку,
І надійним Другом для країни стань...
(Люба Охман)
Люба Охман,
Spartanburg USA
Меня зовут Люба Охман. Люблю Господа и хочу Ему служить чем могу. Я очень люблю петь и иногда пишу свои песни. Стихи начала писать с лет 12ти. Пишу о том, что на сердце.
Буду рада любому отзыву. Заранее спасибо. e-mail автора:lyubaokhman@yahoo.com
Прочитано 6559 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
