Мовчання - золото. Блищить безслівно.
Та хто цінує справді тишину?
Багато хто "блищати" словом хоче,
І мало хто світити дав Христу.
Не мудрий, як мовчить, здається мудрим.
Порою мудрих гублять їх слова.
"Безумним стань, щоб стати справді мудрим",
На дійсну мудрість вказують діла.
Слова ж бо мудрих, наче гострі цвяхи,
Що міцно вбиті у своє гніздо, -
Не мало сил потрібно і уваги,
Щоб сіяти слова лиш на добро.
Бо мудрість зверху - не земна й душевна,
І не бісівська ( і така теж є),
Бо мудрість зверху чиста і покірна.
Її Господь прохаючим дає.
Чи ми уже навчилися мовчати?
Не все, що знає, мудрий видає.
Багато люблять про себе "кричати",
Й мов хвилі моря, гордість так несе.
Із чим в житті ітиму я з тобою?
Чию ми мудрість у серцях несем? -
Веди Господь бажаючих з Собою,
Хай з мудрістю згори у світ ідем.
*
"Нехай ніхто не обманює себе! Якщо хтось із вас вважає себе мудрим у цьому віці, нехай стане безумним, щоб стати мудрим! Адже мудрість цього світу – це безумство перед Богом. Бо написано: «Він ловить мудреців їхньою ж хитрістю». І знову: «Господь знає думки мудрих, що вони – марнота» (Біблія)
*
"А та мудрість, що згори, насамперед чиста, потім мирна, лагідна, покірна, повна милосердя і добрих плодів, безстороння, нелукава". (Біблія)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
А снег все кружит . - Николай Зимин Что же мы ждем ?
Ничего же хорошего .
Белым ковром
Все кругом запорошено .
Снег все кружит .
Небо зимнее хмурится .
Сердце болит .
Сердце молится , мучится ...
Поэзия : крылья птицы - Анна Зотова Стихотворение на тему человеческих взаимоотношений. Порой, особенно в период тяжких испытаний, когда душа наша переживает боль и предательство, нам хочется все бросить, отгородиться от всех. Закрыть свое сердце навсегда для любви и жизни. Но правильно ли это? Эпиграф к стихотворению: «...кто дал бы мне крылья, как у голубя? я улетел бы и успокоился бы… ибо я вижу насилие и распри в городе…; злодеяния и бедствие посреди его… обман и коварство не сходят с улиц его: ибо не враг поносит меня, - это я перенес бы; не ненавистник мой величается надо мною, - от него я укрылся бы; но ты, который был для меня то же, что я, друг мой...» Псалом 54,7-14.
